ООО «БОНАСЕНС»

Правовое сопровождение бизнеса

Главная » News » Пиво и камікадзе
Wednesday, 20 Sep 2017
  • Russian (CIS)
  • English (United Kingdom)

Пиво и камікадзе

E-mail Print

Підприємців, які вирішили займатись бізнесом в Україні це досить сміливі  люди. Підприємці, господарська діяльність яких пов'язана із алкогольними і тютюновими виробами, це камікадзе. Така ситуація зумовлена, зокрема, нелегкими законодавчими реаліями, в яких мусять працювати підприємці, а податкові органи в свою чергу, «щоб життя медом не здавалось», надають роз'яснення і своє бачення чинного податкового законодавства, яке досить часто протиріч нормі, яку тлумачать. Як відомо, з 01 липня 2015 року суб'єкти господарювання, які здійснюють продаж пива, повинні придбати РРО та ліцензію на торгівлю пивом, адже пиво відтепер такий же повноправний алкогольний напій, як і горілка.

Були дискусії щодо торгівельної площі для здійснення продажу пива, адже пиво тепер алкогольний напій, тому і вимоги щодо організації торгівлі повинні ставитись як до всіх алкогольних напоїв. Нарешті, Державна фіскальна служба своєму Листі від 19.06.2015 № 22173/7/99-99-21-02-17 «Про надання інформації» надала роз'яснення щодо торгівлі алкогольними напоями. В листі зазначається, що з метою забезпечення належного контролю за обігом алкогольних напоїв, недопущення реалізації фальсифікованої продукції та враховуючи зміни, внесені до Закону №481 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», які набирають чинності з 01.07.2015, щодо пива, реалізація якого дозволена у місцях торгівлі без обмеження торгівельної площі, пропонується на лицьовій стороні бланка ліцензії зазначати додатково вид алкогольної продукції у дужках - слово «пиво». У разі встановлення факту торгівлі алкогольними напоями суб’єкти господарювання, які отримали такі ліцензії, несуть відповідальність згідно зі ст. 17 Закону №481 у вигляді штрафу у розмірі 6800 гривень за порушення вимог статті 15-3 цього Закону, якою встановлена заборона продажу алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових у невизначених для цього місцях торгівлі. Визначення терміна «місце торгівлі» наведено у статті 1 Закону № 481 відповідно до якої місце торгівлі - місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів та пива - без обмеження площі, для алкогольних напоїв, крім пива, - торговельною площею не менше 20 кв. метрів, обладнане реєстраторами розрахункових операцій (незалежно від їх кількості) або де є книги обліку розрахункових операцій (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів.

Із закону випливає, що контролюючі органи можуть перевірити місце торгівлі щодо його відповідності встановленій площі та застосовувати санкції у разі її невідповідності закону. Здавалося продавці пива могли б зітхнути з полегшенням, адже для них не застосовується обмеження торгівельної площі, а, отже, застосування санкцій їм не загрожує. Але 07 серпня 2015 року Державна фіскальна служба надала відповідь на запитання «Чи застосовуються штрафні санкції до суб'єктів господарювання, які на підставі ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями здійснюють торгівлю виключно пивом в кіосках, палатках, павільйонах, приміщеннях контейнерного типу тощо (без обмеження площі)?»[1]

З переляканим поглядом підприємці ознайомились із висновком цієї відповіді, в якому зазначається, що відповідно до ст. 17 Закону України № 481 до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів, зокрема у разі продажу алкогольних напоїв, у т. ч. пива у невизначених для цього місцях торгівлі - 6800 грн.

Але заслуговує на увагу логіка цієї відповіді в цілому. Фіскали посилаються, зокрема на Державний класифікатор будівель та споруд ДК 018-2000, Державні будівельні норми ДБН В.2.2-23:2009, Національний стандарт України ДСТУ 4303:2004 та надають визначення понять «будівлі», «торговельна зала магазину (крамниці)», «торговельна площа магазину (крамниці)». Із цих визначень роблять висновок про те, що поняття торговельної площі обов'язково передбачає, що покупець повинен зайти до торговельного закладу, вибрати товар (у цьому випадку алкогольні напої) та здійснити розрахунок, тому до продавців пива також застосовуються фінансові санкції у разі торгівлі у невизначених місцях. Але якщо уважно прочитати визначення поняття «місце торгівлі» у Законі, то стає зрозумілим, що в ньому використовуються тільки поняття «торгове приміщення (будівля)» і «торгова площа», визначення яких у відповіді не міститься. Натомість зроблена блискуча спроба підмінити поняття і перейти до характеристики інших об'єктів торгівлі, а саме магазинів (крамниць), будівельні та технічні вимоги до яких, м'яко кажучи, відрізняються від вимог, що ставляться зокрема до кіосків, які є малими архітектурними формами, а не будівлями.

Також при вивченні такого роз'яснення випливає наступне питання щодо меж компетенції податкових органів. В ч. 3 ст. 17 Закону № 481 зазначено органи, які застосовують фінансові санкції: рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою цієї статті, приймаються органами доходів і зборів та/або органом, який видав ліцензію та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції, визначеної законами України. В п. 5 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України № 481 перелічено підстави для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій.Як бачимо, підставою застосування фінансових санкцій є порушення вимог закону при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі та виробництво і обіг, а не порушення будівельних та архітектурних норм, яким повинні відповідати місця торгівлі. В Україні на сьогодні державний архітектурно-будівельний контроль здійснює Державна архітектурно-будівельна інспекція України відповідно до Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію Україні від № 294 та Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю від № 553. Отже, дотримання вимог законодавства у сфері будівництва і архітектури не входить до компетенції податкових органів, тому посилання на відповідні нормативні акти як на підставу для віднесення місць торгівлі до непризначених для цього та застосування податковими органами через це фінансових санкцій до суб'єктів господарювання є недоречним і виходить за межі компетенції контролюючого органу.

Не бажаючи «випускати» ринок торгівлі пивом з-під свого фіскального контролю, податкові органи вкотре зробили спробу «притягнути за вуха» закон і застосувати його там, де він фактично застосований бути не може. При цьому фіскальні органи вкотре забувають про існування презумпції правомірності рішень платника податку та ч. 2 ст. 19 Конституції України, відповідно до якої ВСІ державні органи, органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи повинні діяти виключно на підставі, у спосіб та в межах повноважень, установлених законом.

Вважаємо за необхідне наголосити на тому, що в статті ми надаємо своє бачення ситуації, що склалася, керуючись чинним законодавством та здоровим глуздом. Але підприємцям, про яких йшла мова, необхідно пам'ятати, що скоріш за все податкові органи будуть керуватись саме цим роз'ясненням і такою логікою при проведенні перевірок. Тому у цій ситуації суб'єктам господарювання необхідно знати і розуміти свої права для їх ефективного захисту у протистоянні з фіскалами.

14.08.2015



[1] http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ZN036877.html