ООО «БОНАСЕНС»

Правовое сопровождение бизнеса

Главная
Среда, 24 Май 2017
  • Russian (CIS)
  • English (United Kingdom)
LOADING
PREV
NEXT
http://bonasens.com.ua/components/com_gk3_photoslide/thumbs_big/862753681825support4.jpg
http://bonasens.com.ua/components/com_gk3_photoslide/thumbs_big/270095638202support.jpg
http://bonasens.com.ua/components/com_gk3_photoslide/thumbs_big/202392725093formation.jpg
http://bonasens.com.ua/components/com_gk3_photoslide/thumbs_big/376910879517man.png
http://bonasens.com.ua/components/com_gk3_photoslide/thumbs_big/714685270095638202support.jpg

Предоставляемые услуги

  • Юридические услуги
  • Аудит
  • Ликвидация, реорганизаци…
  • Регистрация бизнеса
  • Ведение учета

Юридические услуги

Весь спектр юридических услуг для Вашего бизнеса: комплексное юридическое обслуживание, консультации, суды, подготовка и проверка документов, сопровождение сделок, защита Ваших интересов перед контролирующими органами.

Подробнее

Аудит

Обязательный, инициативный, тематический. Проверки бухгалтерского и налогового учета.

Подробнее

Ликвидация, реорганизация, банкротство

Комплексное сопровождение процедур ликвидации, реорганизации и банкротства предприятий – все этапы

Подробнее

Регистрация бизнеса

Дорога начинается не с первого шага, а с мысли о нем… Регистрации, внесение изменений, смена адреса, реорганизация

Подробнее

Ведение учета

Есть несколько способов разбивать сады: лучший из них – поручить это дело садовнику. /Карел Чапек/ Ведение бухгалтерского и налогового учета, постановка учета на предприятии, сдача отчетности.

Подробнее

Пиво и камікадзе

Підприємців, які вирішили займатись бізнесом в Україні це досить сміливі  люди. Підприємці, господарська діяльність яких пов'язана із алкогольними і тютюновими виробами, це камікадзе. Така ситуація зумовлена, зокрема, нелегкими законодавчими реаліями, в яких мусять працювати підприємці, а податкові органи в свою чергу, «щоб життя медом не здавалось», надають роз'яснення і своє бачення чинного податкового законодавства, яке досить часто протиріч нормі, яку тлумачать. Як відомо, з 01 липня 2015 року суб'єкти господарювання, які здійснюють продаж пива, повинні придбати РРО та ліцензію на торгівлю пивом, адже пиво відтепер такий же повноправний алкогольний напій, як і горілка.

Були дискусії щодо торгівельної площі для здійснення продажу пива, адже пиво тепер алкогольний напій, тому і вимоги щодо організації торгівлі повинні ставитись як до всіх алкогольних напоїв. Нарешті, Державна фіскальна служба своєму Листі від 19.06.2015 № 22173/7/99-99-21-02-17 «Про надання інформації» надала роз'яснення щодо торгівлі алкогольними напоями. В листі зазначається, що з метою забезпечення належного контролю за обігом алкогольних напоїв, недопущення реалізації фальсифікованої продукції та враховуючи зміни, внесені до Закону №481 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», які набирають чинності з 01.07.2015, щодо пива, реалізація якого дозволена у місцях торгівлі без обмеження торгівельної площі, пропонується на лицьовій стороні бланка ліцензії зазначати додатково вид алкогольної продукції у дужках - слово «пиво». У разі встановлення факту торгівлі алкогольними напоями суб’єкти господарювання, які отримали такі ліцензії, несуть відповідальність згідно зі ст. 17 Закону №481 у вигляді штрафу у розмірі 6800 гривень за порушення вимог статті 15-3 цього Закону, якою встановлена заборона продажу алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових у невизначених для цього місцях торгівлі. Визначення терміна «місце торгівлі» наведено у статті 1 Закону № 481 відповідно до якої місце торгівлі - місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів та пива - без обмеження площі, для алкогольних напоїв, крім пива, - торговельною площею не менше 20 кв. метрів, обладнане реєстраторами розрахункових операцій (незалежно від їх кількості) або де є книги обліку розрахункових операцій (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів.

Із закону випливає, що контролюючі органи можуть перевірити місце торгівлі щодо його відповідності встановленій площі та застосовувати санкції у разі її невідповідності закону. Здавалося продавці пива могли б зітхнути з полегшенням, адже для них не застосовується обмеження торгівельної площі, а, отже, застосування санкцій їм не загрожує. Але 07 серпня 2015 року Державна фіскальна служба надала відповідь на запитання «Чи застосовуються штрафні санкції до суб'єктів господарювання, які на підставі ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями здійснюють торгівлю виключно пивом в кіосках, палатках, павільйонах, приміщеннях контейнерного типу тощо (без обмеження площі)?»[1]

З переляканим поглядом підприємці ознайомились із висновком цієї відповіді, в якому зазначається, що відповідно до ст. 17 Закону України № 481 до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів, зокрема у разі продажу алкогольних напоїв, у т. ч. пива у невизначених для цього місцях торгівлі - 6800 грн.

Але заслуговує на увагу логіка цієї відповіді в цілому. Фіскали посилаються, зокрема на Державний класифікатор будівель та споруд ДК 018-2000, Державні будівельні норми ДБН В.2.2-23:2009, Національний стандарт України ДСТУ 4303:2004 та надають визначення понять «будівлі», «торговельна зала магазину (крамниці)», «торговельна площа магазину (крамниці)». Із цих визначень роблять висновок про те, що поняття торговельної площі обов'язково передбачає, що покупець повинен зайти до торговельного закладу, вибрати товар (у цьому випадку алкогольні напої) та здійснити розрахунок, тому до продавців пива також застосовуються фінансові санкції у разі торгівлі у невизначених місцях. Але якщо уважно прочитати визначення поняття «місце торгівлі» у Законі, то стає зрозумілим, що в ньому використовуються тільки поняття «торгове приміщення (будівля)» і «торгова площа», визначення яких у відповіді не міститься. Натомість зроблена блискуча спроба підмінити поняття і перейти до характеристики інших об'єктів торгівлі, а саме магазинів (крамниць), будівельні та технічні вимоги до яких, м'яко кажучи, відрізняються від вимог, що ставляться зокрема до кіосків, які є малими архітектурними формами, а не будівлями.

Також при вивченні такого роз'яснення випливає наступне питання щодо меж компетенції податкових органів. В ч. 3 ст. 17 Закону № 481 зазначено органи, які застосовують фінансові санкції: рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою цієї статті, приймаються органами доходів і зборів та/або органом, який видав ліцензію та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції, визначеної законами України. В п. 5 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України № 481 перелічено підстави для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій.Як бачимо, підставою застосування фінансових санкцій є порушення вимог закону при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі та виробництво і обіг, а не порушення будівельних та архітектурних норм, яким повинні відповідати місця торгівлі. В Україні на сьогодні державний архітектурно-будівельний контроль здійснює Державна архітектурно-будівельна інспекція України відповідно до Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію Україні від № 294 та Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю від № 553. Отже, дотримання вимог законодавства у сфері будівництва і архітектури не входить до компетенції податкових органів, тому посилання на відповідні нормативні акти як на підставу для віднесення місць торгівлі до непризначених для цього та застосування податковими органами через це фінансових санкцій до суб'єктів господарювання є недоречним і виходить за межі компетенції контролюючого органу.

Не бажаючи «випускати» ринок торгівлі пивом з-під свого фіскального контролю, податкові органи вкотре зробили спробу «притягнути за вуха» закон і застосувати його там, де він фактично застосований бути не може. При цьому фіскальні органи вкотре забувають про існування презумпції правомірності рішень платника податку та ч. 2 ст. 19 Конституції України, відповідно до якої ВСІ державні органи, органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи повинні діяти виключно на підставі, у спосіб та в межах повноважень, установлених законом.

Вважаємо за необхідне наголосити на тому, що в статті ми надаємо своє бачення ситуації, що склалася, керуючись чинним законодавством та здоровим глуздом. Але підприємцям, про яких йшла мова, необхідно пам'ятати, що скоріш за все податкові органи будуть керуватись саме цим роз'ясненням і такою логікою при проведенні перевірок. Тому у цій ситуації суб'єктам господарювання необхідно знати і розуміти свої права для їх ефективного захисту у протистоянні з фіскалами.

14.08.2015



[1] http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ZN036877.html

«Принижені і ображені»

Питання оподаткування фізичних осіб-підприємців (далі-ФОП) на загальній системі вже давно викликають обурення в останніх. Їх нерівне становище порівняно із юридичними особами пояснюють, зокрема, тим, що такий суб'єкт господарювання, як ФОП, за своєю сутністю має дихотомічну природу: з одного боку це людина, з іншогогосподарюючий суб'єкт на рівні з підприємствами. Хоча яким чином «людський початок» у ФОП впливає на господарський обіг залишається загадкою.

Серед випадків такої «дискримінації» можемо згадати позицію ДФС щодо віднесення сум амортизації основних засобів до витрат. Зокрема в Роз'ясненні від 27.05.2014 на офіційному сайті ДФС вкотре зазначала, що до складу витрат ФОП на загальній системі оподаткування  не включаються суми амортизації (поступове віднесення до витрат вартості основних засобів) основних засобів. В той же час для юридичних осіб таких обмежень не передбачено. Виходить, що зменшувати базу оподаткування при амортизації основних засобів можуть лише юридичні особи.

Новий перелік витрат для ФОП на загальній системі був установлений згідно зі змінами від 28.12.2014. Якщо раніше витрати для названих суб'єктів були ідентичними витратам підприємств, то після податкової реформи цих ФОПів знову «кинули». А саме згідно з Листом ДФС від 21.04.2015 № 3701/М/99-99-17-02-02-14 фіскали встановили, що орендна плата є обов'язковим платежем, тому сплата податків і зборів не передбачена у переліку витрат підприємця відповідно до п. 177.4 ПКУ. А в Листі від 23.04.2015 № 3755/П/99-99-17-02-02-14 ДФС встановила, що у п. 177.4. ПКУ є перелік витрат, який не містить витрати на придбання ліцензій на здійснення господарської діяльності.   

Значний інтерес викликає також Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України  щодо податкової реформи» від 28.12.2014 № 71-VIII. Зокрема, цим Законом встановлено, що у 2015-2016 (згідно зі змінами-до 2017)рр. перевірки підприємств, установ, організацій, ФОП з обсягом доходу до 20 млн грн. за попередній календарний рік здійснюються у чітко встановлених випадках (з дозволу Кабміну, за заявою суб'єкта підприємницької діяльності, за рішенням суду, згідно з КПК України), але це обмеження не стосується , зокрема, питань повноти нарахування та сплати ПДФО та ЄСВ, відшкодування ПДВ. Але якщо в діяльності підприємства ЄСВ та ПДФО можуть складати незначну частину в діяльності підприємства, то для ФОП це фактично є повною перевіркою його господарської діяльності. Тому таким ФОПам слід бути готовими, що до них прийдуть із візитом фіскали.

Не можемо не згадати також Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей уточнення податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у разі застосування податкового компромісу» від 25.12.2014, де законодавець зазначив, що податковий компроміс – це режим звільнення від юридичної відповідальності платників податків за заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток та/або податку на додану вартість. Тобто під амністію підпадають лише ПДВ та податок на прибуток. А як же податок на доходи фізичних осіб? Відповідь: а ніяк! Для платників ПДФО пощади не було. Було б схоже на прикру помилку законодавця, якби не простежувалось систематичне «забування» про ФОП на загальній системі.

Як бачимо, ФОП на загальній системі вкотре поставлені в нерівне становище з юридичними особами. Чому така дискримінація має місце в демократичній державі, в якій гарантується свобода підприємницької діяльності? Скільки буде продовжуватись така ситуація? Адекватної відповіді ми не знаходимо, тому поки що єдиний вихід для ФОП на загальній системіце намагатись «виживати» в таких важких умовах або реєструвати юр. особу і продовжувати свою діяльність від імені цього суб'єкта господарювання.

17.07.2015 р. 

Пізніше звіт, то пізніше сплата, якщо звіт пізніше на законних підставах

Проаналізувавши практику розгляду адміністративними судами різних інстанцій спорів за 2014-2015 роки щодо перенесення строків сплати податків внаслідок перенесення строків подання податкових декларацій, можна дійти висновку про те, що практика за цей час склалася неоднорідна. Суди 1, 2 та 3 інстанцій в різних справах доходили до різних за своєю сутністю висновків про перенесення строку сплати податку. Наприклад, в судових рішеннях

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/42662893

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/41280584н

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/40260866

зазначається, що строки сплати податків переносяться, якщо було перенесено строк подання податкових декларацій.

 В той же час інші суди доходили і до протилежних висновків. Так, Київський окружний адміністративний суд дійшов висновку, що термін сплати податків і зборів не переноситься у зв'язку з перенесенням термінів подання податкових декларацій (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/39913858).

Верховний суд поставив крапку у цьому питанні :- строки сплати податків переносяться, якщо було перенесено строк подання податкових декларацій

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/46047496

Не мала баба клопоту

Згідно зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов′язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці» від 28.12.2015 № 77-VIII, зокрема, зобов′язав роботодавців обов′язково повідомляти органи ДФС про прийняття працівника на роботу. Такі заходи нібито повинні допомогти фіскальним органам в боротьбі з недобросовісними роботодавцями. зобов′язати-то зобов′язали. А встановити порядок повідомлення контролюючі органи забули. Тому, починаючи роботу після новорічних свят у січні 2015 року, у роботодавців голова вже починала боліти не від пережитих свят, а від того, яким же чином повідомляти ДФС про найнятих працівників. І головний біль цей був не безпідставний, адже передбачити дії знаних віртуозів із органів ДФС у такій неврегульованій ситуації важко передбачити.

Але «не довго» страждали і вагались роботодавці, вже в Листі від 29.01.2015 № 2627/7/99-99-17-03-01-17 ДФС рекомендувала тимчасово інформацію про прийнятого працівника відображати в Таблиці 5 Додатку 4 до Порядку формування та надання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого ЄСВ. Цей звіт повинен був надаватись кожного місяця до 20 числа. Це дозволяло роботодавцям приймати працівників протягом місяця і повідомляти про це фіскальні органи раз на місяць.

Так би всі жили і надалі, але Кабмін все таки вирішив прийняти Порядок повідомлення ДФС про прийняття працівника на роботу. Так, 27 червня 2015 року набула чинності Постанова № 413 від 17 червня 2015 року. В зазначеній Постанові Кабмін виявив не абияку винахідливість у боротьбі із «завжди винними роботодавцями». А саме, він зобов′язав останніх повідомляти органи ДФС про прийнятих осіб не в день, не на наступний день після прийняття працівника, а до початку роботи працівника (!). Браво! Кабмін на чолі з «воїном світла» завдали нищівного удару по «злочинним роботодавцям», але, чи є доцільним та реальним такий механізм на практиці, це вже питання десяте. Отже, що із цього вийшло.

При прийняття працівника на роботу, роботодавець зобов′язаний видати наказ чи розпорядження про прийняття на роботу і одразу подати повідомлення до органу ДФС за встановленою формою. В цей час працівник вже стоїть на низькому старті й чекає «команди «На старт! Увага! Марш!» від фіскалів, і тільки з моменту повідомлення, і ні в якому разі не раніше (!), працівник може приступити до виконання своїх трудових обов′язків. Все це схоже на комедійний квест, але якщо на підприємство завітає перевірка і виявить, що працівник працює без попереднього повідомлення податкових органів, це буде визнано порушенням.

Відповідно до п. 4 ч.2 ст. 265 КЗпП за порушення інших вимог трудового законодавства, не передбачених в цій статті, порушник сплачує штраф у розмірі однієї мінімальної зарплати. У ч. 3 ст. 24 КЗпП зазначається, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформлений наказом чи розпорядження власника та повідомлення органу ДФС про прийняття працівника на роботу. Отже, якщо вищезазначена ситуація мала місце, роботодавець ризикує заплатити із своєї кишені 1218 грн штрафу.

Таким чином, з огляду сьогоднішні обставини, рекомендуємо завчасно повідомляти органи ДФС про прийняття працівника на роботу шляхом подання повідомлення:

за день до початку виконання працівником фактичних трудових обов′язків;

якщо працівник приступає до роботи в день повідомлення органи ДФС, час початку виконання трудових обов′язків повинен наступати після часу, з якого вважається повідомленою ДФС. Наприклад, якщо орган ДФС повідомлений об 11 годині, то в табелі обліку робочого часу початок роботи повинен наступати після 11 години.

Крім того, якщо повідомлення ДФС надсилається в електронному вигляді то час повідомлення в голинах і хвилинах в системі чітко фіксується. Якщо повідомлення надається безпосередньо до органу ДФС у паперовому вигляді, час повідомлення у годинах і хвилинах ніде не фіксується, а проставляється на повідомленні печатка контролюючого органу.

Внимание новая форма 1 ДФ

Министерство Доходов утвердило новую форму  Налогового расчета сумм дохода, начисленного (оплаченного) на в пользу плательщика налога, и сумм удержанного налога- проще говоря форма 1 ДФ. Также утвердила новый порядок заполнения данной формы.

   За 1 квартал отчет 1ДФ нужно будет сдавать по новой форме.

Наказ Міністерства доходів і зборів України "Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма N 1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку" (N 49 від 21.01.2014 р.)

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.02.2014 р. за N 228/25005 та набирає чинності з 01.04.2014 р.

Страница 2 из 12